Україна загоєна, або в чому шукати...

Healed Ukraine, or how to find understanding between East and West?

Україна загоєна, або в чому шукати...

Україна загоєна, або в чому шукати порозуміння сходу та заходу?

Неділя, 3. Березень 2013

Україна загоєна, або в чому шукати порозуміння сходу та заходу?

Воїни УПА: герої чи вороги? 9 травня – День перемоги або День жалоби? Чи була Велика Вітчизняна Війна "вітчизняною" для всієї території України? Відповіді на ці питання важко знайти навіть досвідченому історику, адже наріжним каменем тут виступають упередження та образи, які ми успадкували через покоління. Якщо зараз сценарій братовбивчої війни здається для України неможливим, то ще 2 покоління тому родина кожного мала від того свої втрати. То чи є шанс у держави з такою сепарованою історією стати неподільною, чи …?

"Незагоєна історія має властивість повторюватися" - під таким гаслом пройшов семінар-діалог "Загоєння минулого", який зібрав на Закарпатті молодих активістів з усієї України, для того щоб почути та зрозуміти один одного.

"Я из Крыма, Олекса со Львова, в нашей дружной компании были люди из разных регионов Украины, - розповідає Анжела, організатор заходу, - но когда мы говорили про некоторые исторические моменты - доходило до абсурда, мы просто начинали ругаться, не могли найти общий язык. Тогда возникла идея написать проект, ведь если мы не можем договорится на человеческом уровне, то вряд ли когда-то наступит понимание в целой Украине".

Проект "Україна активна: загоєння минулого" реалізує Міжнародна громадська організація "Основи свободи" вже третій рік поспіль. Діалог на Закарпатті, що проходив з 21 по 24 лютого, став вже четвертим в Україні. Серед учасників були історики-науковці, студентство, громадські активісти, журналісти і навіть драматурги. Головна ідея семінару-діалогу полягала у створенні дружньої атмосфери для того, щоб досягти порозуміння на рівні людських відносин. Сприятливим для цього виявились і схили засніжених Карпат, і настрій учасників, і форма проведення заходу.

Історія в рамках проекту виглядала живою, дихаючою, адже кожен день діалогу складався з особистих родинних історій, які ілюструвалися старовинними фото та особистими спогадами. Однією з центральних складових діалогу стало створення історичного життєпису - тайм-лайну: білий рулон паперу уособив в собі історичне минуле, теперішнє та майбутнє Української землі, починаючи з 1920-х років. Нижня його частина складалася з політичних подій (війни, репресії, здобуття незалежності), а верхня з соціальних явищ та спогадів (поява PEPSi, джинси, тощо). Вдихнуло життя в тайм-лайн наявність особистих фотографій, майже на кожному історичному періоді.

"Після цієї вправи я зрозуміла, що всі ми однакові люди. Погляньте, наскільки страшна політична спадщина як західної так і східної України у нижньому спектрі, - ділиться учасниця, показуючи на тайм-лайн, - голод, чорнобиль, ГУЛАГ… І які всі ми щасливі на наших фото з близькими у верхній частині тайм лайну…". Учасники проекту визначили найболючіші теми, які, на їхню думку, найбільше потребували загоєння. До них потрапили "ОУН-УПА", "9 травня", та "ГУЛАГи". Наявність конструктивного діалогу засвідчило порозуміння між учасниками, та повагу до думки кожного, навіть щодо цих особливих тем.

"Для мене нарешті стало зрозуміло, чому на сході так активно святкують 9 травня, перед цим я не міг зрозуміти, як можна цей день святкувати. У моєму розумінні це був радше День жалоби за загиблими, але точно не свято", - пояснює Тарас (м. Рівне). Погляд з півдня був не менш цікавим: "Я никогда даже не думала о том, что такое 9 мая. Это День победы, салюты, парады. Только после дискуссии я посмотрела на это иначе. А может это действительно назвать Днем Примирения?" - Гаяне (Севастополь).

Позитивний досвід учасників засвідчив: якщо група з 20 людей різного віку (від 20 до 60) змогла дійти згоди та порозумітися, то, доклавши певних зусиль, загоєння минулого відбудеться і по всій Україні. Головний висновок, до якого пришли всі учасники семінару-діалогу, був запозичений із Езопової притчі: "Все має бути пробачене, але нічого не забуте".

Валерія Широкова,
учасниця семінару-діялогу “Загоєння минулого” на Закарпатті, 2013 р.

Світлини: Олекса Стасевич